тел: +38 (067) 407 35 25 

aur.consalt@gmail.com

... закон досконалий, закон волі...(Яков 1:25)

Одинока мати (батько), головні запитання!!!

В юридичній літературі та, зокрема, законодавством України поняття «одинока мати» та «мати-одиначка» використовуються в рівній мірі.

   Так, наприклад в п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки» - одинока мати (батько) – це мати (батько), що виховує дитину без батька (матері); опікун, піклувальник або інші самотні особи, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків.

images/odinoka_mama_

   Згідно з п. 9 Пленуму ВСУ Постанови N 9 від 06.11.92 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», мати-одиначка - це жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка утримує та виховує дитину сама.

   Отже, щодо правильності застосувань понять «одинока мати» чи «мати-одиначка» не варто перейматись, адже ці два поняття являються правильними та тотожними.

Розглянемо детальніше, хто має право на отримання допомоги на дітей

одиноким матерям.

   До даної категорії відносяться жінки (чоловіки), які підпадають хоча б під одну з цих категорій.

  1. Жінки які не перебувають у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері, які виховують та утримують дітей самостійно;
  2. Жінки (чоловіки) які не перебувають у шлюбі які виховують та утримують дітей самостійно, навіть якщо вони отримують на них аліменти;
  3. Одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька) усиновителя дитини. До даної категорії відносяться одинокі усиновителі, які набули права на усиновлення як на території України, так і за її межами;
  4. Вдова (вдівець) з дитиною, які утримують та виховують дітей самостійно;
  5. Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Не мають право на отримання допомоги на дитину матір’ю одиначкою:

  1. Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має;
  2. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, також, не призначається;
  3. Допомога на дітей одиноким матерям (батькам) не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні, наприклад якщо дитина перебуває на утриманні в інтернатному закладі. В такому випадку допомога одинокій матері (батьку)може бути виплачена, фактично, за час коли дитина перебувала на утриманні матері (батька), за повні місяці перебування дитини вдома.
  4. Важливо знати, що якщо одинока мати (батько), одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, право на отримання допомоги на дітей, які народились чи були усиновлені до укладення цього шлюбу зберігається за умови, якщо ці діти не були усиновлені новим чоловіком (дружиною). 

ВАЖЛИВО ПОМІТИТИ!

Під поняттям, утримання та виховання матір'ю (батьком) дітей, розуміється не фактичне самостійне виховання. Дані особи можуть проживати зі своїми батьками (бабою і дідом дітей), або іншими особами, які допомагають батькам. Тут залишається важливим фактом те, що один з батьків дитини не проживає і не виховує його.

  

Де оформляти допомогу?

   Якщо одинока мати (батько) бажає оформити допомогу одинокої матері (батька), вона подає необхідний пакет документів у відділ праці та соціального захисту населення (ВПСЗН). Ці організації є в кожному місті, а якщо у Вашому невеликому населеному пункті такого органу немає, то Вам потрібно звертатися до районного органу. Якщо Ви живете, наприклад, у селі, уточніть у сільській раді, де знаходиться ВПСЗН, куди Ви можете подати документи на оформлення допомоги одинокій матері (батька).

На кого призначається допомога для одинокої матері (батька)?

   Закон України «Про допомогу малозабезпеченим сім’ям» зазначає: «Допомога на дітей одиноким матерям (батькам), одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

 

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!

Допомога одиноким матерям призначається на кожну дитину!

Також потрібно розуміти, що для кожної дитини сума допомоги буде різною.

Обчислити і вказати конкретну суму, яка буде виплачуватися кожній одинокій матері (батьку) неможливо, адже кожна сім'я індивідуальна і має різний сукупний дохід, який має визначальне значення для нарахування допомоги.

 

 Які документи подаються до органу праці соціального захисту населення, для отримання допомоги на дітей одинокими матерями (батьками)?

1. Заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики – подається особисто.

2. Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини (видається відділом державної реєстрації актів цивільного стану)

  • або довідка про народження дитини (видається виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад) із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно;
  • або документ про народження дитини (видана компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку).

Головною метою надання даного документу є підстави внесення відомостей про батька дитини.

2. Копія свідоцтва про народження дитини.

4. Довідка про проживання дитини з матір'ю (видається за місцем проживання сім'ї). У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім’ї, наданого центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір'ю.

У разі коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, замість довідки про проживання дитини з матір'ю подається довідка з місця проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини.

5. Батьки усиновлених дітей подають, також, копію рішення про усиновлення.

6. Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії.

7. Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір'ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом соціального захисту населення на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім’ї, наданого центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із зазначенням інформації про факт проживання дитини з матір’ю, і документа про народження дитини легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

8. Якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Також обов’язковими документами для вирахування органами соціального захисту допомоги є:

1. довідка про доходи;

2. заява на отримання допомоги (заповнюється в органах соціального захисту);

3. заповнена власноручно декларація про доходи та майновий стан осіб (заповнюється в органах соціального захисту);

4. довідка про доходи (трудова книжка або довідка з міської, районної служби зайнятості населення);

5. довідка про склад сім’ї/ прописаних;

6. копія паспорту.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!!!

Повний перелік документів, необхідних для отримання допомоги, Ви можете дізнатися, звернувшись у відділ праці та соціального захисту населення в Вашому регіоні.

 

Які пільги у трудовій сфері для жінок?

   1. Самотнім матерям надається додаткова відпустка тривалістю 7 календарних днів (передбачено ст. 182 Кодексу законів про працю України (далі КЗПП) і ст. 19 Закону України «Про відпустки»);

   2. самотнім матерям щорічна відпустка надається у зручний час (передбачено п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону України "Про відпустки");

  3. самотніх матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, заборонено звільняти з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, за винятком випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Зазначені пільги передбачені ч. 3 ст. 184 КЗПП;

   4. заборонено відмовляти в прийнятті роботу і знижувати заробітну плату жінкам - одиноким матерям з мотивів наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда (передбачено ч. 1 ст. 184 КЗПП).

Для працюючих жінок при прийнятті на роботу законодавством передбачено заборона у:

   1. відмові жінкам у прийнятті на роботу і зниженні їм заробітної плати з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. (ч. 1 ст. 184 КЗПП);

   2. звільненні

  • вагітних жінок;
  • жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179, якщо дитина потребує домашнього нагляду);
  • одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда;
  • з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

   Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ч. 3 ст. 184 КЗПП);

   3. залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗПП);

   4. залученні до роботи вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років(за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід) (ст. 55 КЗПП);

   5. залучати до надурочних робіт або направляти у відрядження без їх згоди жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів (ст. 177 КЗПП);

   6. застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню) (ст. 174 КЗПП);

   7. залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст. 174 КЗПП),(Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками натисніть тут).

Чи є чітко визначений в законодавстві загальний перелік пільг жінкам,

які мають дітей?

   Такого переліку, нажаль, немає. Проте можу запропонувати нижченаведений широкий (але не весь) перелік, пільг та допомог для жінок.

   1. Власник (роботодавець) або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу;

   2. Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надається щорічні основна відпустка із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати, строком не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (особам до 18 р. – 31 календарний день). (ст. ст. 74,75 КЗПП);

   3. Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (зазначені в ст. 73 КЗПП, Закон України «Про відпустки»).

   4. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою (ч. 1 ст. 178 КЗПП);

   5. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років (ч. 3 ст. 178 КЗПП);

   6. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів (ст. 178 КЗПП);

   7. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (ст. 178 КЗПП), (виплату допомоги по досягненню дитиною 3- річного віку, потрібно оформлювати окремо);

   8. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (ч.6 ст. 179 КЗПП);

   9. У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році. (ст. 180 КЗПП);

   10. Відповідно до ст. 196 Податкового кодексу платники податку (тобто особи які працюють на роботах та сплачують в бюджет кошти мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

169.1.1. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

169.1.2. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

169.1.3. у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

Додаткова ст. 45 Житлового кодексу Української РСР (чинний!) передбачає, що одиноким матерям, які потребують поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються у першу чергу;

ст. 12 Закону України від 12 січня 2006 року «Про житловий фонд соціального призначення», визначає правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла, визначено, зокрема, що одинокі матері мають право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла.

Додаткова інформація.

А) Неповний робочий день для жінок;

   За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 КЗПП).

2. Робочий час для жінок що мають дітей;

   Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна.

   При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!!!

Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.

 

Відпустки жінкам, які усиновили дітей.

  Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) з виплатою державної допомоги у встановленому порядку.

  Жінкам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Ця відпустка може бути використана також батьком дитини.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

  Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (зазначені в ст. 73 КЗПП).

  Даний вид відпустки надається понад щорічну відпустку, та не може бути більшою ніж 17 календарних днів (ст. 182-1 КЗПП).

Основні посилання на використанні джерела.

1. Сімейний кодекс України для переходу натисніть тут;

2. Кодексу законів про працю України для переходу натисніть тут;

3. Житлового кодексу Української РСР для переходу натисніть тут;

4. Податковий кодекс України для переходу натисніть тут;

5. Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» для переходу натисніть тут;

6. Закон України «Про відпустки» для переходу натисніть тут;

7. Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» для переходу натисніть тут;

8. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»; для переходу натисніть тут;

9. Постанова КМУ № 1751 від 27 грудня 2001 р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» для переходу натисніть тут;

10. Наказ Мінпраці України, Мінекономіки, європ. інтеграції, Мінфін України […] № 486/202/524/455/3370 від 15.11.2001 р. «Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги» для переходу натисніть тут;

11. Наказ МОЗ України № 241 від 10.12.1993 р. «Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками» для переходу натисніть тут;

12. Постанова Пленуму ВСУ N 9 від 06.11.92 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» для переходу натисніть тут.

  Кожна особа нашої держави повинна знати свої права та можливості для їх реалізації. Нажаль, сучасне законодавство написане досить тяжко та заплутано для розуміння людиною, без правової освіти. Маю велику надію, що дана стаття надала Вам роз’яснення з незрозумілих питань та принесе користь в майбутньому. Кожна сім’я та життєва ситуація є індивідуальною та унікальною, яка потребує конкретного роз’яснення. За додатковими запитаннями, можете звергатись за нижческазаними телефонами. 

  З повагою,

юрисконсульт Ксенія Сергіївна Тютюнник,

юридична компанія «АЮР-КОНСАЛТИНГ»

м. Київ, вул. Харківське шосе, 48

тел.: +38 (044) 393-47-67; +38 (067) 538-97-98;

          +38 (050) 352-96-56.